відхилити

відхилити
[в'ідхиели/тие]
-л'у/, -и/лиеш; нак.и/, -л'і/т'

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "відхилити" в других словарях:

  • відхилити — див. відхиляти …   Український тлумачний словник

  • підхилити — див. підхиляти …   Український тлумачний словник

  • відхилити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підхилити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… …   Словник синонімів української мови

  • відхилений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відхилити 1), 3). || відхи/лено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • відхилення — я, с. 1) тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2) Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та… …   Український тлумачний словник

  • зарубувати — ую, уєш, недок., заруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Убивати сокирою, шаблею і т. ін. || Убивати на м ясо (свійську птицю). 2) Робити зарубку на чому небудь. •• Заруба/ти [собі/] на но/сі а) добре, надовго запам ятати; б)… …   Український тлумачний словник

  • збракувати — у/ю, у/єш, док., перех. Визнавши неповноцінним, непридатним для чого небудь, відхилити …   Український тлумачний словник

  • обчустрити — рю, риш, док., обчу/стрювати, юю, юєш, недок., діал. 1) Відхилити. 2) Відшмагати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»